Європейський Союз затвердив 18-й пакет санкцій проти Росії, який уже охрестили першим справжнім «нафтопробивним» ударом за останні два роки. На відміну від попередніх обмежень, цього разу ЄС націлився на тіньовий флот і заборонив ввезення до Європи продуктів, вироблених із російської нафти. Таке рішення здатне серйозно вдарити по прибутках Москви.
Про наслідки нового пакета санкцій в ефірі 24 Каналу розповів виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. За його словами, цього разу Європа ухвалила не формальне, а справжнє секторальне обмеження з глобальними наслідками.
Індійська схема під загрозою
Ключова новація – заборона на постачання нафтопродуктів, вироблених із російської нафти, незалежно від країни переробки. Раніше цим активно користувалася Індія, яка імпортувала російську нафту, переробляла її на власних заводах і під виглядом індійського палива експортувала до Європи.
За словами Пендзина, лише Індія та Китай закуповують понад 80% усієї російської нафти. Частка РФ у нафтовому балансі Індії сягає 21% – це мільярдні прибутки. Тож нові санкції можуть істотно змінити правила гри.
«Це – реальний удар по загальному балансу купівлі нафти. І водночас – по бюджетній спроможності Росії продовжувати війну», – підкреслив експерт.
Удар по банках і схемах обходу
Окрім енергетичного сектору, новий пакет передбачає жорсткі обмеження щодо понад 22 російських банків, які досі мали доступ до міжнародної платіжної системи SWIFT. Також обмеження зачепили низку китайських банків, що опосередковано обслуговують російські фінансові потоки.
Пендзин звертає увагу, що окремого посилення потребує контроль за «прайскепом» – максимальною допустимою ціною на нафту. За його словами, питання глобальне, і одного лише тиску ЄС недостатньо. Тим більше, що шостий і дев’ятий пакети вже заборонили пряму закупівлю російської нафти трубопроводами, а 70% обсягів Кремль доставляє морем – через Балтику.
Тіньовий флот під прицілом
Санкції також націлені на так званий «тіньовий флот» Росії – танкери, що порушують ембарго, використовуючи заплутані схеми перевалки, зміну прапорів та приховування маршрутів. За оцінками, під цю категорію підпадає щонайменше 100 суден.
Очікується, що країни ЄС посилять військово-морський контроль в акваторії Балтійського моря. Йдеться не лише про перевірку документів, а й про реальні огляди вартості нафти, що перевозиться.
«70% тіньового флоту діють саме в Балтійському морі. Тому найближчим часом варто чекати жорсткіших перевірок проходів через європейські протоки», – прогнозує Пендзин.
На черзі – позиція G7
До оновленого механізму цінового обмеження вже приєдналися Велика Британія, Японія, Канада. США ж, імовірно, оголосять про свої дії не раніше вересня – Вашингтон зазвичай бере паузу в 50 днів після рішень ЄС.
Попри це, уже сформованої коаліції країн достатньо, щоб чинити відчутний тиск на російську нафтову галузь. Головна мета – не просто обмежити експорт, а істотно скоротити доходи Кремля від енергетики.
«Це перший за тривалий час санкційний пакет, який дійсно б’є по гаманцю Росії. А отже – і по її можливості фінансувати агресію», – підсумував економіст.
