У Польщі нещодавно офіційно запровадили чотириденний робочий тиждень. Тема активно обговорюється і в Україні: HR-фахівці впевнені, що такий підхід здатен підвищити ефективність працівників і водночас знизити ризик вигорання.
Чотири дні роботи — не відпочинок, а інша організація процесу
На думку експертки ринку праці Валентини Гаврюшенко, коротший робочий тиждень може бути дієвим лише за дотримання низки умов. Найважливіші серед них — чіткі цілі, зрозумілі завдання та збереження зарплатні:
- наявність KPI, які можна реально виміряти;
- відсутність “роботи заради роботи”;
- оплата, що не зменшується попри меншу кількість робочих днів.
Формат уже працює в деяких українських компаніях. Зокрема, IT-компанії MacPaw, Readdle та Don’t Panic запровадили 4-денний графік ще до повномасштабного вторгнення. Результати — позитивні: співробітники стали менш втомленими, уважнішими до задач і продуктивнішими у виконанні своїх ролей.
Чи поверне 4-денка працівників до офісів?
В умовах, коли дедалі більше людей віддають перевагу дистанційній роботі, компанії шукають нові аргументи, щоб повернути працівників до офісів. Один із них — скорочений робочий тиждень. Проте, як зазначає Гаврюшенко, цього недостатньо без супровідних змін:
- перехід на формат 4×10 годин (чотири дні по 10 годин замість п’яти по вісім);
- впровадження ротації: частина команди працює 4 дні, частина — 5, залежно від потреб;
- максимальна автоматизація рутинних процесів.
Для багатьох людей місце роботи вже давно не головне. Набагато важливішими стали зміст, атмосфера в колективі та ступінь довіри. Як зазначає експертка:
“4-денний тиждень може стати частиною нової корпоративної культури, де головне — не контроль, а результат і взаємна повага. Це не про «працювати менше», це про «працювати по-іншому».”
Таким чином, скорочення робочого тижня — це радше інструмент трансформації управлінських підходів, а не проста пільга. Він працює лише в комплексі з довірою, гнучкістю й прозорими процесами.
