Україна зробила крок у світову літієву індустрію — вперше визначено переможця конкурсу на укладення угоди про розподіл літієвих руд. Проте реальний видобуток може відкластися на кілька років через відсутність сучасних лабораторій і детальної геологорозвідки.
Компанія “Добра Літіум”, пов’язана з бізнесменом Рональдом Лаудером, який відомий як давній знайомий Дональда Трампа, виграла конкурс на розробку літієвого родовища у Кіровоградській області. 12 січня уряд офіційно затвердив переможця конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції. Ділянка “Добра” займає 17,07 кв. км у Новоукраїнському районі, поруч із селами Новостанкувата, Тернове та Добровеличківська громада.
Угода передбачає користування надрами протягом 50 років та мінімальні інвестиції у $179 млн. “Родовище дасть змогу залучити мінімальний обсяг капітальних інвестицій у $179 млн, з яких $12 млн спрямують на проведення нової геологорозвідки та міжнародного аудиту запасів, $167 млн на організацію видобутку та збагачення у разі підтвердження промислових запасів родовища”, – повідомила віцепрем’єрка Юлія Свириденко.
Голова Добровеличківської громади Володимир Осієвський зазначив, що наразі не володіє інформацією щодо вибору переможця конкурсу. За його словами, місцева громада не отримала повідомлень про проведення Міжвідомчої комісії, яка оцінювала заявки.
У Мінекономіки повідомили, що на конкурс надійшли дві заявки, обидві відповідали вимогам, але конкурент “Добра Літіум” не розголошується. Оцінювали заявки за дев’ятьма критеріями: програмою робіт, обсягом і умовами інвестицій, параметрами розподілу продукції на користь держави, досвідом реалізації проєктів, екологічними та соціальними підходами, а також планами щодо використання українських товарів і робочої сили.
Міністерство економіки відзначило, що “ключовою перевагою конкурсної заяви Добра Літіум є високопрофесійні, добре обґрунтовані і масштабні проєктні пропозиції по всіх критеріях”.
Експерти застерігають: реальних даних про запаси літію в Україні майже немає, оскільки активна геологорозвідка не проводилася понад 30 років. Ксенія Оринчак, засновниця Національної асоціації добувної промисловості, зазначає:
“Ніхто з експертів нині не може на 100% сказати, наскільки потужними є запаси літію на ділянці ‘Добра’, бо геологорозвідувальні роботи за сучасними технологіями там не проводились. Те, що інформація викликає більше скептицизму, ніж оптимізму. Але дай Боже, ми будемо не праві, а якщо ці поклади дійсно знайдуть”.
За її словами, сучасна розвідка може тривати від трьох до десяти років, залежно від складності геології. Видобуток “вже завтра” – неможливий, і це відповідає світовій практиці.
Ділянка “Добра” може містити руди танталові, ніобієві, рубідієві, берилієві, олов’яні, цезієвмісні, вольфрамові та золото. Засновник Velta Holding Андрій Бродський зазначає:
“Український літій сам по собі неякісний і нерентабельний при видобутку. Свого часу дуже цікавився літієвими родовищами України. Два з них були справді цікаві, але не завдяки вмісту літію, а через супутні рідкісноземельні метали. Український літій – це міф, який свого часу хтось запустив у ЗМІ.”
Ксенія Оринчак додає, що відсутність закону про відходи та проблеми з продажем супутніх корисних копалин стримують інвесторів. Підприємства, які мають право на видобуток однієї корисної копалини, часто не можуть реалізувати супутні метали через прогалини у законодавстві.
“Нещодавно я була у Лондоні, і до мене після круглого столу вишикувалась черга з п’яти чи шести компаній, які питали, а що у вас з відходами видобувної галузі, з хвостосховищами. Бо вони хочуть переробляти їх. А в нас для цього взагалі немає юридичного механізму”.
Таким чином, хоча угода з американською компанією є історичною для України, реальні перспективи видобутку літію залишаються туманними і потребують довгострокових інвестицій у геологорозвідку та законодавче врегулювання.
