Український ринок демонструє неочікувану стійкість та привабливість для зовнішніх гравців. Навіть в умовах повномасштабного протистояння кількість підприємств із іноземним капіталом продовжує невпинно зростати, досягнувши позначки у 2 997 компаній. Це свідчить про те, що міжнародний бізнес бачить в Україні перспективу, яка переважує поточні безпекові виклики.
Протягом 2025 року реєстрація нових юридичних осіб іноземцями набула масового характеру. Опендатабот фіксує зацікавленість не лише з боку великих інвестиційних фондів, а й серед представників малого та середнього підприємництва, які готові адаптуватися до складних українських реалій.
Географія походження капіталу залишається досить стабільною, хоча й має своїх фаворитів. Майже кожна четверта компанія (694 одиниці) має коріння на Кіпрі. Німецькі громадяни контролюють 300 підприємств, а представники США – 292. До переліку найбільш активних інвесторів також увійшли Нідерланди (239), Велика Британія (224), Австрія (187) та Польща (146). Важливо розуміти, що структура власності часто буває комбінованою, і в одній фірмі можуть співіснувати власники з різних країн.
Кіпр та Нідерланди традиційно відіграють роль ключових вузлів для структурування активів великих гравців. Зокрема, йдеться про потужні підприємства, чий річний дохід за 2025 рік перевищив 100 мільйонів гривень. Це вказує на те, що через ці юрисдикції проходять значні фінансові потоки, що забезпечують стабільність великого бізнесу.
Пріоритетні галузі для міжнародних інвестицій
- оптова торгівля – 25,8%;
- аграрний сектор – 8,9%;
- сфера IT-технологій – 5,9%;
- енергетика (постачання світла та газу) – 5,4%;
- роздрібні мережі – 4,3%.
Перспективи податкових змін та реакція ринку
Обговорення нових податкових правил викликає жваві дискусії серед експертів. Економіст Олег Гетман, який координує експертні групи Економічної експертної платформи, висловив сумнів щодо швидкого впровадження нового законопроєкту. На його думку, реальний запуск змін відбудеться не раніше 2028 року або безпосередньо у рік вступу України до Європейського Союзу. Свою позицію він також аргументував у соцмережі facebook.com.
Прогнози щодо поведінки приватних підприємців залишаються стриманими. Гетман вважає, що лише 20 – 30% ФОПів погодяться на перехід до системи ПДВ. Більшість бізнесменів, імовірно, оберуть шлях дроблення бізнесу, реєструючи нові одиниці на членів родини, щоб уникнути надмірного податкового навантаження.
Відповідно очікувати, що після зміни оподаткування ціни на всі товари різко зростуть, не варто. Це торкнеться більше тих, хто все ж таки сплачуватиме ПДВ. Водночас їхня частка в загальному товарообігу є порівняно невеликою, а тому загальний вплив на ціну буде обмеженим.
Ключові показники українського бізнес-середовища
- Сукупна виручка десяти найбільших медичних компаній злетіла на 23%, досягнувши 17,91 мільярда гривень. Беззаперечним лідером сектору став “Добробут” (4,23 мільярда гривень), за яким слідують мережі лабораторій “Діла” та “Сінево Україна”.
- Дорожня інфраструктура отримає оновлення за рахунок приватного капіталу: підрядники власним коштом відремонтують 2,5 мільйона квадратних метрів покриття за гарантійними зобов’язаннями, тоді як держава залучатиме кредитні ресурси для масштабних робіт.
- Ритейл демонструє вражаючі цифри: учасники Індексу Опендатаботу 2026 згенерували понад 647 мільярдів гривень доходу. У трійці лідерів роздрібної торгівлі закріпилися “АТБ”, “Сільпо” та “Аврора”, при цьому для потрапляння в десятку кращих компанія повинна була заробити щонайменше 30 мільярдів гривень.
