Болгарія знову опинилася в центрі політичного шторму після сьомих за останні п’ять років парламентських виборів, що відбулися 19 квітня 2026 року. Головним підсумком голосування до Народних зборів став тріумфальний успіх партії “Прогресивна Болгарія”, яку очолює експрезидент Румен Радев. Його політична сила, що не приховує своїх симпатій до Кремля, зуміла мобілізувати електорат на тлі затяжної економічної кризи, яка залишається ключовим болем для громадян найбіднішої країни Європейського Союзу.
Результати остаточного підрахунку голосів
Після обробки 100% бюлетенів станом на 20 квітня, “Прогресивна Болгарія” продемонструвала приголомшливий результат у 44,59% голосів. Такий високий показник фактично відкриває Радеву шлях до формування одноосібної більшості, що є рідкісним явищем для болгарської політики останніх років. Конкуренти залишилися далеко позаду: блок “ГЕРБ – СДС” отримав лише 13,3%, а прозахідний альянс “Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія” фінішував третім із результатом 12,6%.
За попередніми розрахунками, партія Радева може розраховувати на щонайменше 129 мандатів у парламенті, що налічує 240 місць. Це дає йому повний контроль над законодавчою владою та можливість призначити власний уряд без необхідності шукати складні компроміси з партнерами по коаліції.
Перемога “Прогресивної Болгарії” викликала хвилю занепокоєння в міжнародних колах, оскільки Софія є стратегічно важливим постачальником боєприпасів радянських зразків для потреб ЗСУ. Зміна курсу ставить під загрозу подальшу військову допомогу Києву. Румен Радев відомий своєю послідовною критикою санкцій проти РФ та небажанням інтегрувати країну до єврозони, що робить його політику співзвучною з курсом угорського лідера Віктора Орбана.
Болгарія, де проживає 6,5 мільйонів людей, роками перебуває в стані стагнації та потерпає від системної корупції. Згідно з останніми рейтингами Transparency International, держава посіла 84-те місце у світі за рівнем сприйняття корупції, що є найгіршим показником з 2012 року. Для виходу з глухого кута країні критично необхідні:
- радикальні структурні реформи для стимулювання бізнесу;
- підвищення прозорості та ефективності державного апарату;
- суворе дотримання податкової дисципліни на всіх рівнях;
- забезпечення реальної незалежності судової гілки влади.
Виборчий процес супроводжувався численними скандалами та втручанням ззовні. В інтернеті домінувала дезінформація, а в порту Варна поліція вилучила близько 200 000 євро, ймовірно призначених для підкупу виборців. Багато експертів вказують на те, що за цими схемами стоять російські спецслужби, які намагалися максимально посилити позиції лояльних до себе кандидатів.
Підсумки соціологічних досліджень
Попередні прогнози від Alpha Research дещо недооцінили потенціал Радева, хоча й підтверджували його лідерство. Соціологи очікували, що “Прогресивна Болгарія” візьме близько 34,2%, тоді як правоцентристи з ГЕРБ мали отримати 19,5%. Також за мандати боровся Рух за права та свободи Деляна Пєєвського (9,4%), чия фігура залишається токсичною через міжнародні антикорупційні санкції Заходу.
Попри кардинальні розбіжності у зовнішній політиці, практично всі ключові гравці використовували антикорупційні гасла як головний інструмент впливу на виборців під час кампанії.
Однак лише “Прогресивна Болгарія” відкрито демонструвала проросійську орієнтацію, граючи на настроях тієї частини суспільства, яка розчарувалася у євроатлантичному шляху.
Позачергові вибори стали наслідком глибокої політичної кризи зими 2025 – 2026 років. Тоді Радев пішов на ризикований крок: склав повноваження президента, щоб особисто очолити уряд і, за його словами, дати відсіч олігархічним кланам.
Експерти з безпеки наголошують, що болгарський кейс наразі виглядає навіть складнішим за угорський. Вплив Москви на внутрішні процеси в країні став настільки глибоким, що це може змінити баланс сил у всьому Чорноморському регіоні.
Нагадаємо, що під час свого президентства Радев активно торпедував рішення про надання зброї Україні та дозволяв собі заяви, які суперечили загальноєвропейській позиції щодо агресії РФ.
Загальна зневіра населення та 6-річна корупційна криза стали родючим ґрунтом для реваншу антизахідних сил, які вміло використали внутрішні проблеми Болгарії у своїх цілях.
Ці вибори стали вже сьомими достроковими перегонами, починаючи з 2021 року. Болгари голосували тричі у 2021-му, по одному разу у 2022 та 2023 роках, а також двічі у 2024-му, що свідчить про безпрецедентну політичну нестабільність у країні.
