Попри формальне запровадження санкцій проти “Лукойлу” та “Роснєфті”, низка країн тимчасово зняла обмеження з частини їхніх активів. Причини різні – від спроби продати бізнес до зміни управління. У підсумку окремі закордонні структури російських нафтогігантів досі працюють без санкційного тиску.
Чому активи “Лукойлу” тимчасово поза санкціями
Ключова причина відтермінування обмежень – інтерес до європейських активів “Лукойлу” з боку американської Chevron. Поки йде дискусія щодо умов угоди, Міністерство фінансів США дозволило не застосовувати санкції до закордонного пакета компанії.
“Загальна сума цих активів – 20 мільярдів доларів. Туди входять мережа АЗС у Болгарії та Румунії, нафтопереробний комплекс у Бурґасі, підприємство в Плоєшті та великий термінал у Констанції”, – зазначає економіст Олег Пендзин.
Угода ускладнюється тим, що Chevron не має наміру купувати всі об’єкти. Інтерес стосується лише мережі АЗС, тоді як “Лукойл” вимагає продажу всього пакету. Саме через ці суперечки обмеження відклали до другої декади грудня.
Чому активи “Роснєфті” частково вивели з-під санкцій
Інша ситуація склалась із німецькими активами “Роснєфті”. Формально компанія залишається їхнім власником, однак контроль передали німецькій адміністрації. Берлін пояснив Вашингтону, що підприємства не пов’язані з інтересами російської держави.
“Юридично активи залишаються у власності Роснєфті, але керівництво здійснює німецька адміністрація”, – наголошує Пендзин.
При цьому інші обмеження проти “Роснєфті” залишаються чинними – від лімітів на видобуток до контролю за механізмами транспортування. Запаси нафти у морі вже виросли на 9%, що свідчить про складнощі зі збутом.
Як працює російський нафтовий експорт у санкційних умовах
Процес постачання російської нафти за кордон виглядає так:
- добувна компанія передає нафту на невеликі танкери поблизу родовищ;
- далі вантаж прямує через інфраструктуру до Новоросійська або Ленінградської області;
- у портах нафту перевантажують на великі танкери для відправки покупцям.
Зазвичай нафта має швидко залишати Росію, адже великі сховища майже відсутні. Проте через відмови покупців – Китаю, Індії, Туреччини – танкери все частіше використовуються як плавучі сховища.
“Танкери коштують величезні кошти, а нафта продовжує накопичуватися у морі”, – пояснює економіст.
Ціни на російську нафту та економічні наслідки
Навіть за нинішнього дисконту російська Urals торгується на рівні 52 – 53 долари за барель, але реальна ціна нижча. З урахуванням логістичних витрат вона може падати до 45 доларів.
Такі цифри суттєво вдаряють по російських доходах. За даними Центробанку, щоб компенсувати дефіцит бюджету, влада вже продає значні обсяги золота з резервів.
Хто саме послабив санкційний режим
Найпомітнішими винятками стали рішення Великої Британії та США. Лондон дозволив болгарським дочірнім структурам “Лукойлу” проводити платежі до 14 лютого 2026 року. Вашингтон також видав тимчасову ліцензію для окремих операцій – її чинність триватиме до 13 грудня.
Окреме послаблення щодо угод у Болгарії продовжено до 29 квітня, що дає “Лукойлу” додатковий час для маневру.
Попри часткові винятки, головний тиск санкцій зберігається. Але саме можливість продавати активи та змінювати управління дозволяє російським нафтогігантам тимчасово уникати повного блокування на Заході.
