Російські бізнесмени, наближені до Кремля, провели серію непублічних переговорів з представниками американського бізнесу. Москва пропонувала партнерські проєкти у стратегічних галузях, хоча офіційні контакти між країнами залишаються фактично замороженими через війну проти України.
Зустрічі відбувалися конфіденційно й стали відомими лише зараз. Успіх можливих домовленостей росіяни прямо пов’язували зі зняттям або хоча б пом’якшенням санкцій.
Що російські бізнесмени принесли на переговори
У неформальних зустрічах брали участь Геннадій Тимченко, Юрій Ковальчук, Аркадій і Борис Ротенберги. Вони представляли проєкти, що охоплюють енергетичний сектор, рідкоземельні метали та газовидобуток.
Американцям, імовірно, пропонували частки у великих російських активах:
- газовий проєкт “Арктик СПГ-2”;
- інвестиційні програми російських компаній;
- частину активів “Лукойла”.
Окремий блок переговорів стосувався Охотського моря. Росіяни заявили, що готові відкрити доступ одразу до 4 нових газових ділянок, які досі не розроблялися. Паралельно пропонували долучитися до виробництва скрапленого газу на заводі “Арктик СПГ-2”, що належить “Новатеку”.
Роль Дмітрієва та тема заморожених активів
У перемовинах був присутній Кирил Дмітрієв – один з головних лобістів Кремля у США. Саме він просував ідею використання заморожених російських активів на суму 300 мільярдів доларів для нових міжнародних інвестиційних програм.
Дмітрієв пропонував спрямувати ці кошти на освоєння Арктики та великі енергетичні проєкти.
Ініціативи фактично передбачали легітимізацію доступу Москви до активів, на які накладені міжнародні обмеження.
Як реагували американські бізнесмени
Представники американського бізнесу вислухали пропозиції та виявили інтерес до частини проєктів – зокрема, до газотранспортних маршрутів, які після вторгнення РФ в Україну опинилися фактично заблокованими.
Та попри інтерес, перемовини залишилися неофіційними й не дали конкретних результатів. Їхня поява збіглася з міжнародними зусиллями щодо спроб завершення війни, що додало переговорам особливого політичного контексту.
Що відбувається із замороженими російськими активами
Більшість заморожених коштів РФ розміщена в Європі. Україна наполягає, що саме вони мають стати ресурсом для відновлення та підтримки держави під час війни.
Проте Європейський Союз не поспішає ухвалювати рішення про їх використання. Головний стримуючий чинник – позиція Бельгії, яка вважає пряме вилучення активів ризиком порушення міжнародного права.
Російські активи залишаються одним з найважливіших важелів у руках ЄС. І поки Брюссель зберігає обережність, Москва намагається знайти інші шляхи повернути контроль над цими ресурсами – зокрема, через неформальні бізнес-контакти зі США.
Таємні зустрічі свідчать: Кремль шукає економічні можливості, щоб обійти обмеження та зберегти вплив у стратегічних галузях, навіть коли дипломатичні канали фактично заблоковані.
