Країни Центральної Європи – Угорщина та Словаччина – оголосили про намір оскаржити в судовому порядку політичну угоду Євросоюзу, яка передбачає поетапну відмову від російської нафти та газу. Їхні уряди вважають, що нові правила ставлять під загрозу національну енергетичну безпеку та виходять за межі повноважень ЄС.
Заяви пролунали напередодні ухвалення плану RePowerEU, який має закріпити кінцеві терміни відмови від імпорту російських енергоносіїв. У Будапешті й Братиславі зазначають, що діятимуть без зволікань і вимагатимуть негайного призупинення регламенту на час судового розгляду.
Чому Угорщина та Словаччина протестують
Офіційний Будапешт наполягає, що заборона імпорту російського газу і нафти фактично блокує можливість цих країн забезпечувати себе енергією. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що рішення ЄС має ознаки виходу за межі законних процедур.
“Ми робимо цей крок, оскільки заборона імпорту російських нафти та газу унеможливить безпечне енергопостачання Угорщини та Словаччини й призведе до різкого зростання цін”, – зазначив Сіярто.
Він назвав майбутній регламент “масштабним юридичним шахрайством” і зазначив, що запровадження таких обмежень є санкційним заходом, який повинен ухвалюватися одностайно. Також угорська сторона вважає, що енергетична політика – це сфера національної компетенції, а отже, ЄС перевищує власні повноваження.
Що саме планує Євросоюз
3 грудня Європейський парламент і Рада ЄС узгодили політичну угоду щодо повної відмови від російського газу. Документ передбачає поступовий вихід з енергетичної залежності від РФ, включно з обмеженнями щодо нафти.
- Імпорт зрідженого природного газу планують припинити до 31 грудня 2026 року.
- Від трубопровідного газу відмовляться до 30 вересня 2027 року.
- Скорочення поставок російської нафти триватиме поетапно.
Угода є частиною ширшої стратегії ЄС щодо зміцнення енергетичної незалежності та диверсифікації постачань у відповідь на російську агресію.
Попри політичне узгодження документа, позиція Угорщини та Словаччини може ускладнити подальше впровадження плану, адже судовий процес здатен затримати ключові рішення. Європейським інституціям, своєю чергою, доведеться довести юридичну коректність регламенту на тлі різких заяв окремих держав-членів.
