Вартість долара та американських цінних паперів різко впала після заяви голови Федеральної резервної системи (ФРС) Джерома Пауела щодо тиску та загрози кримінального переслідування з боку адміністрації Трампа. Ринки одразу відреагували на ці новини, спричинивши падіння вартості долара, казначейських облігацій та акцій.
Девальвація гривні триває: на 13 січня офіційний курс НБУ склав 43,25 грн за долар, що на 18 копійок більше, ніж напередодні. У той час, як на міжнародних ринках долар продемонстрував найгірший результат за останні три тижні, економісти вже прогнозують довгострокові наслідки для фінансової стабільності США.
Невдовзі після того, як Джерем Пауел оприлюднив свою заяву, інвестори охопили ринки панічними настроями під гаслом “Продай Америку”. У неділю на офіційному сайті ФРС з’явилось повідомлення про те, що Міністерство юстиції США вручилo Пауелу повістку, вимагаючи пояснень щодо його свідчень у Сенаті в червні минулого року. Ситуація ускладнилася через те, що ці свідчення стосувалися реконструкції будівель Федеральної резервної системи, однак, сам Пауел переконаний, що це лише прикриття для політичних маніпуляцій.
“Ці безпрецедентні дії слід розглядати в контексті постійного тиску адміністрації. Моя робота завжди була незалежною, і я завжди приймав рішення на основі економічних реалій, а не політичних вподобань”, — заявив Джером Пауел.
Конфлікт між Пауелом та Трампом не є новим. За час свого керівництва ФРС Джером Пауел неодноразово критикував політику колишнього президента, зокрема щодо тарифної політики. Трамп, своєю чергою, постійно намагався впливати на Федеральний резерв і навіть погрожував звільнити Пауела через недостатнє зниження облікової ставки.
Ситуація загострилася після того, як Пауел заявив, що ФРС встановлює процентні ставки виходячи з економічних умов, а не на вимогу президента. Як стверджує Пауел, тиск, який здійснює адміністрація, може підірвати незалежність ФРС та порушити основи економічної політики.
“ФРС встановлює ставки не під впливом політичних сил, а виключно через аналіз економічної ситуації. Загроза кримінального переслідування — це лише спроба тиску на незалежність центрального банку”, — підкреслив Пауел.
Падіння долара та американських облігацій стало відлунням побоювань щодо незалежності ФРС. Зі слів аналітиків, конфлікти між адміністрацією Трампа та ФРС можуть призвести до серйозних наслідків для фінансових ринків. Відомо, що у 2025 році адміністрація Трампа вже намагалася втрутитись у роботу центрального банку, зокрема спробувала звільнити члена правління ФРС Лізу Кук.
Загроза втручання в роботу ФРС, як кажуть експерти, може поставити під сумнів роль долара як світової резервної валюти. Ситуація не на користь американській економіці, яка вже відчуває втрату довіри до власної валюти.
“Спроби адміністрації підривати незалежність ФРС можуть мати довгострокові наслідки для економіки та стабільності валютних ринків”, — зазначив головний економіст Goldman Sachs Group Inc. Ян Хаціус.
Експерти відзначають, що нинішні події схожі на економічну кризу 2025 року, коли жорстка торговельна політика Трампа призвела до падіння вартості долара та облігацій. Після того, як президент відмовився від частини своїх тарифних загроз, ринки почали відновлюватись. Однак нинішні події можуть призвести до повторення тієї ж кризи, тільки в ще більш загостреному вигляді.
Зараз ситуація виглядає так, що інвестори обирають золото та інші тверді активи як альтернативу долару, що свідчить про зростання недовіри до американської валюти. Ці настрої тільки посилюються через агресивні юридичні кроки адміністрації Трампа, спрямовані на підрив довіри до центрального банку та його політики.
“Агресивні погрози та спроби тиску на ФРС можуть лише погіршити ситуацію, підвищивши інфляційні очікування та знищивши довіру до долара”, — попередив стратег Corpay Карл Шамотта.
Таким чином, ситуація навколо ФРС стає все більш критичною, і майбутнє американської валюти та економіки залежить від того, як адміністрація Трампа вирішить продовжити свою боротьбу за вплив на центральний банк. На сьогодні це питання залишається одним із найгостріших у глобальній економічній політиці.
