Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко в інтерв’ю виданню РБК-Україна акцентував на необхідності аналізу народжуваності 17-річної давнини. Саме цей показник є ключовим індикатором потенційної кількості вступників.
Чинники впливу на динаміку вступу
Посадовець наголосив, що Україна перебуває у стані стабільного зниження народжуваності. Це безпосередньо відбивається на заповнюваності аудиторій.
Університетам вже зараз треба планувати себе в новій демографії, а не в старій пам’яті. На жаль, деякі досі думають, що в них знов буде пропозиція в мільйон вступників, – пояснив представник профільного міністерства.
Окремо Трофименко виділив 2029 рік. Тоді кількість випускників може впасти до критичних 11 – 15 тисяч, оскільки учні «пілоту» старшої профільної школи перейдуть у 12 клас, а не підуть здобувати вищу освіту.
Але конкуренція за вступника зростатиме. І це означає, що система вже не зможе триматися на звичці, на вивісці чи на історичному бренді. Університету доведеться щодня доводити свою цінність для студента і вступника, – резюмував Микола Трофименко.
Незважаючи на дозвіл студентам віком 18 – 22 роки виїжджати за кордон, наданий влітку 2025 року, Оксен Лісовий раніше зазначав для LB, що аномального відтоку молоді не зафіксовано.
Цікава новина! З вересня 2026 року стипендії у вишах зростуть удвічі та перевищать 4 тисячі гривень. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у своєму Telegram-каналі.
Криза набору та зміна освітньої парадигми
У МОН допускають, що чимало закладів не зможуть сформувати повноцінні навчальні групи. Саме тому держава ініціює модернізацію мережі через укрупнення університетів та залучення наглядових рад із розширеними повноваженнями.
Паралельно буде рости сегмент освіти дорослих, коротких програм, перекваліфікації, роботи з ветеранами, людьми, які змінюють професію. Університет майбутнього – це вже не місце лише для 17-річного вступника, треба формувати пропозицію для дорослих, формувати культуру навчання протягом життя, – переконаний заступник міністра.
Ще одним ресурсом для компенсації демографічних втрат є залучення іноземців. Це допоможе підвищити прибутки ЗВО та посилити позиції України в глобальному освітньому середовищі.
Іноземні студенти важливі для інтернаціоналізації, для доходів університетів, для присутності України в глобальному освітньому просторі. Усі можливості – в руках самих ЗВО, – додав Трофименко.
Він прогнозує, що через десятиліття українська вища школа стане більш компактною та вузькоспеціалізованою. Це дозволить вишам витримувати високу конкуренцію.
Головні реформи у вищій школі
- Оптимізація мережі: до 2030 року у прямому управлінні міністерства планують залишити лише близько 100 найпотужніших вишів.
- Фінансові гранти: контрактники, що вступають на першу освіту, отримують фінансову підтримку від держави, розмір якої прив’язаний до балів НМТ та обраного напрямку.
- Оновлення менеджменту: у ЗВО змінюють керівництво, що затрималося на посадах десятиліттями, та впроваджують наглядові ради для залучення інвестицій.
- Гнучкість вступу: запроваджено зимову хвилю вступної кампанії, а також можливість проходження спеціального «нульового курсу» перед основним конкурсом.
