Мінськ десятиліттями плекав амбітну мрію про володіння власними нафтовими активами за кордоном. Проте останні звіти СЗРУ свідчать про те, що спроби Білорусі закріпитися в російському Сибіру обернулися справжньою економічною катастрофою.
Тільки за 2025 рік сумарні збитки ключових білоруських енергетичних структур у Росії досягли критичної позначки у 34 мільйони доларів. Це найгірший показник за всю історію існування цих проєктів. Рекордні втрати фіксуються саме зараз, коли білоруська економіка гостро потребує валютних надходжень.
Найбільшим розчаруванням стала компанія “Янгпур”, яку “Белоруснефть” придбала на аукціоні ще у 2013 році. Колись перспективне підприємство, що володіє ліцензією на видобуток у Ханти-Мансійському окрузі, завершило минулий рік із дефіцитом у 18 мільйонів доларів. Окрім операційних провалів, компанія загрузла в боргах перед російським бюджетом на суму 5,5 мільйона доларів.
Економічні наслідки та боргова яма білоруських дочірніх компаній
Ситуація в інших підрозділах виглядає не менш загрозливо:
- Сервісна компанія “Белоруснефть – Сибір” за рік втратила близько 14,5 мільйона доларів.
- Дочірня структура “Белсеверстрой” зафіксувала від’ємний баланс у 1,5 мільйона.
- Податкова заборгованість будівельного крила перевищила пів мільйона доларів.
За даними розвідки, до фінансових дірок додалися численні судові позови. Протягом 2025-го та початку 2026 року було подано понад 120 скарг від комунальників та постачальників обладнання. Борг перед ними вже перевищує 10 мільйонів доларів.
Інвестиції, що робилися десятиліттями, не лише не принесли віддачі – вони обернулися рекордними втратами саме тоді, коли Мінськ найбільше потребує живих грошей, а не нових боргів, – вказує СЗРУ.
Раніше офіційний Мінськ безрезультатно намагався реалізувати аналогічні нафтові стратегії у Венесуелі та Ірані. Російський напрямок вважався найбільш життєздатним, але реальність виявилася іншою. Замість енергетичної незалежності Білорусь отримала збитковий актив у Сибіру.
Кризовий стан російського фінансового сектору
Провал білоруських нафтовиків відбувається на тлі загальної деградації російської економіки. Центробанк РФ офіційно визнав, що зовнішні інвестиції відсутні, а розвиток можливий лише коштом внутрішнього ресурсу. Це значно звужує простір для маневру білоруських держкомпаній.
Нафтові доходи Москви вже не здатні залатати дірки в бюджеті. Ситуація стає критичною через різке зростання військових витрат:
- Нафтовий видобуток не перекриває дефіцит державної скарбниці.
- Міноборони Росії змушене суттєво підвищувати виплати за контракти.
Це фінансове піке демонструє неспроможність Мінська побудувати ефективну модель бізнесу в умовах санкцій та ізоляції.
