Національний банк України продовжує активні інтервенції, намагаючись стримати стрімке падіння курсу національної валюти. Лише за останній тиждень регулятор був змушений вивести на ринок колосальну суму – понад 1 мільярд доларів США. Такі кроки спрямовані на те, щоб задовольнити надлишковий попит та мінімізувати різкі курсові стрибки, які останнім часом стали дедалі відчутнішими.
Обсяги валютних інтервенцій та стан резервів
Протягом періоду з 9 по 13 березня НБУ продав на міжбанку 1037,32 мільйона доларів. Прикметно, що за цей час відомство не придбало жодного цента, що підтверджує дані видання “Мінфін” про стійку тенденцію, яка бере початок ще з 2025 року.
Загальна картина з початку 2026 року виглядає ще більш тривожно: на підтримку гривні вже витрачено 8 335,83 мільйона доларів із золотовалютних запасів. Ринок відчуває структурний дефіцит, який держава змушена покривати виключно за рахунок накопиченої “подушки безпеки”, оскільки природних джерел поповнення валюти наразі недостатньо.
Станом на 1 березня міжнародні резерви країни зафіксовані на рівні 54 753,4 мільйона доларів. Проте за лютий вони скоротилися на 5,0%. У самому Нацбанку визнають, що таке падіння є прямим наслідком масованих операцій з продажу валюти для втримання балансу.
Ефективність стримування девальвації
Попри масштабні фінансові вливання, гривня продовжує втрачати позиції. Статистичні дані за 2026 рік свідчать про те, що інтервенції лише сповільнюють, але не зупиняють процес знецінення грошової одиниці щодо основних світових валют.
Динаміка змін офіційного курсу демонструє наступне:
- Вартість долара США зросла з 42,30 гривні на початку січня до 44,16 гривні станом на 14 березня – чиста втрата вартості склала 1,86 гривні.
- Європейська валюта теж зміцнилася: якщо 1 січня курс становив 49,80 гривні, то сьогодні він сягнув позначки 50,95 гривні, додавши 1,15 гривні.
Причини курсових коливань за версією регулятора
У коментарі для 24 Каналу представники НБУ пояснили, що березневе напруження на валютному ринку спровоковане поєднанням внутрішнього тиску та несприятливої зовнішньої кон’юнктури, зокрема війною на Близькому Сході.
Серед ключових факторів, що тиснуть на курс, виділяють:
- Глобальну нестабільність через бойові дії на Близькому Сході, що провокує волатильність на фінансових та товарних майданчиках світу.
- Активізацію внутрішнього попиту з боку банків для забезпечення готівкових операцій, нові ліміти на онлайн – купівлю валюти населенням та виплату дивідендів підприємствами.
Керівництво регулятора зберігає оптимізм, зазначаючи, що після нівелювання цих тимчасових чинників ситуація має стабілізуватися. НБУ запевняє, що наявних резервів та обіцяної міжнародної допомоги цілком достатньо для придушення надмірної паніки на ринку.
Оцінки ринкових експертів
Банкірка Ганна Золотько акцентує увагу на тому, що близькосхідний конфлікт став потужним каталізатором попиту на долар. Загрози для судноплавства та атаки на танкери призвели до здорожчання нафти, що змушує інвесторів шукати прихисток у перевірених активах.
На тлі геополітичного хаосу український бізнес та громадяни намагаються перевести заощадження у валюту, щоб захиститися від непередбачуваних сценаріїв. Це створює додатковий ажіотаж, який регулятору доводиться гасити мільярдними інтервенціями.
Своєю чергою, аналітик Андрій Шевчишин вважає, що євро в Україні навряд чи суттєво просяде найближчим часом. На його думку, для помітного ослаблення європейської валюти щодо гривні потрібні серйозні потрясіння та падіння її позицій безпосередньо на світових торгових майданчиках.
