Українські абоненти ризикують отримати вищі рахунки за фіксований та мобільний зв’язок. Причиною цього є новий законопроєкт від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК). Чиновники пропонують запровадити регуляторний збір, який становитиме до 1,5% від загального доходу телеком-операторів. Провайдери застерігають, що ці додаткові витрати бізнесу автоматично закладуть у фінальну вартість послуг для звичайних громадян. Ринок обурений цією ініціативою.
Критика фіскальних ініціатив регулятора
Жорстку позицію проти документа зайняла Інтернет Асоціація України. Там зазначають, що це вже друга спроба НКЕК фінансувати власну діяльність безпосередньо за рахунок приватного бізнесу. На думку представників ІнАУ, розробники проєкту закону застосували вибірковий підхід до Директив Європейського Союзу. Вони взяли за основу найбільш суворі європейські бюрократичні практики. Проте реалії країни, яка веде повномасштабну війну, чиновники повністю проігнорували.
В Асоціації впевнені, що державний орган ставить вузькокорпоративні інтереси вище за інтереси споживачів та економіки. Замість популяризації унікального досвіду стійкості українських мереж у світі ринку нав’язують застарілі механізми. Водночас вимоги ЄС, які суперечать підходам НКЕК, просто відкинули.
Громадськість та бізнес вказують на цілу низку факторів, які регулятор вперто ігнорує:
- “Роздуті штати”: структура НКЕК за чисельністю у рази перевищує європейські аналоги, і її оптимізація не планується.
- Невиправдані витрати: Україна є єдиною серед 9 країн-кандидатів, яка під час війни платить внески до BEREC власним коштом.
- Агресивна фіскальна модель: цей збір суттєво вищий за аналогічні внески в НКРЕКП, а відмова від бюджетних грошей необґрунтована.
- Відсутність реальної підтримки: проєкт не містить пропозицій щодо скасування надмірних регуляцій чи протидії антиконкурентним практикам.
Законопроєкт також відверто суперечить прямим нормам Європейського кодексу електронних комунікацій (ЄКЕК).
Порушення європейських норм та відсутність контролю
Експерти виділяють чотири ключові зауваження до тексту документа:
- Немає заборони на використання збору для капітальних інвестицій, хоча в ЄС це заборонено відносити до адміністративних витрат.
- Кошти, зібрані з телеком-ринку, планують незаконно спрямовувати на фінансування зовсім іншої галузі – поштової сфери.
- У документі повністю відсутні вимоги щодо профільної освіти та гарантій професійної кваліфікації для керівництва НКЕК.
- Повністю відсутня система прозорої підзвітності органу.
Це створює серйозні ризики. Новий проєкт фактично усуває Кабінет Міністрів, Верховну Раду та суспільство від контролю за використанням публічних коштів.
ІнАУ вже офіційно направила свої зауваження до НКЕК, текст звернення опубліковано на їхньому сайті. Телеком-спільнота сподівається на конструктивний діалог під час громадського обговорення.
Якщо позицію бізнесу проігнорують, Асоціація готова апелювати до найвищих державних та європейських інституцій.
Для кінцевих користувачів наслідки будуть відчутними, адже нові фінансові обтяження оператори перекладуть на абонентську плату. Це неминуче спровокує чергове здорожчання послуг зв’язку.
Питання оптимізації функцій регулятора та скорочення зайвого персоналу досліджувало видання MIND. Журналісти зазначили, що подібні пропозиції викликають у керівництва держоргану виключно бурхливі емоції.
Європейська комісія неодноразово наголошувала, що в нас недостатня кількість людей. Колись штатна чисельність становила 375, зараз у нас залишилося 220 людей. При тому що закон “Про електронні комунікації” додав нам на 245% більше функцій, – сказала членкиня НКЕК Лілія Мальон.
Вона підкреслила, що наявний персонал працює на межі виснаження задля збереження інституції.
Актуальна ситуація на ринку мобільного зв’язку
Тим часом керівники найбільших мобільних операторів оцінюють поточну вартість послуг як цілком обґрунтовану. Генеральний директор Vodafone Ольга Устинова раніше зазначала, що тарифи на рівні 400 гривень на місяць є абсолютно адекватними. Вона порівняла цю суму з вартістю трьох-чотирьох чашок кави у столиці. За ці гроші клієнти отримують повний пакет послуг на тридцять днів.
У компанії Київстар наголошують, що на ціноутворення завжди впливають зовнішні чинники, від яких ніхто не застрахований. Проте на сьогодні лідер ринку не планує підвищувати вартість своїх тарифних планів.
Наразі всі оператори продовжують утримувати у своїх лінійках і бюджетні пропозиції для економних клієнтів. Зокрема, найдешевший пакет послуг під назвою “Лайфхак S” від компанії Lifecell коштує лише 100 гривень на місяць.
