Згідно з останнім звітом Служби зовнішньої розвідки України, 2025 рік став ще одним етапом для деградації зовнішньої торгівлі Росії, що супроводжується падінням обсягів експорту енергоносіїв і продовольчих товарів. Це стало наслідком не лише світових цінових коливань, а й багаторічних санкцій, які все більше тиснуть на російську економіку.
Однією з головних причин зниження експортних доходів Росії стало падіння цін на енергоносії, що традиційно є основним джерелом валютних надходжень. У структурі експорту частка паливно-енергетичних товарів знизилася до 54,9%, що на 6,7% менше, ніж у попередньому році. Це свідчить про істотне ослаблення енергетичного сектора країни.
Водночас зафіксовано падіння експорту продовольчих товарів та сільськогосподарської сировини на 10,3%. Це додатково послаблює російські позиції на ринку, де ці сектори ще недавно вважалися стабільними.
Скорочення імпорту також стало важливим індикатором економічних проблем. Імпорт інвестиційних товарів, зокрема машин, обладнання та транспортних засобів, зменшився на 8,7%. Це вказує на зменшення інвестиційної активності і негативно впливає на перспективи модернізації російської промисловості.
Замість цього зростання імпорту товарів широкого споживання, таких як продовольство (+14,2%) та продукція хімічної промисловості (+2,6%), виглядає як вимушена компенсація внутрішніх дефіцитів, а не сигнал економічного відновлення.
Попри складнощі в торгівлі, Китай продовжує залишатися найбільшим торговельним партнером Росії. Однак, навіть у двосторонній торгівлі з Китаєм спостерігається падіння експорту. Зокрема, експорт нафти скоротився на 7,6%, а вугілля — на 11%. Це ще раз підкреслює, як навіть на ключових напрямках Росія втрачає свої ринкові позиції.
Розвідка відзначає, що вищезгадані показники є симптомами структурної трансформації російської економіки, що відбувається під впливом західних санкцій. Одним з основних наслідків стало зниження валютних надходжень через падіння експорту енергоресурсів, що загрожує стабільності федерального бюджету.
“Суттєве зниження експорту нафти й газу скорочує валютні надходження та підвищує вразливість федерального бюджету до коливань ринкової кон’юнктури”, – підкреслюють у Службі зовнішньої розвідки України.
Хоча зростання експорту хімічної продукції та металів може мати деякий відновлювальний ефект, цього недостатньо для компенсації втрат енергетичного сектору. Погіршення економічної ситуації супроводжується зменшенням імпорту виробничого обладнання, що гальмує оновлення промисловості.
У таких умовах Росія ще більше залежить від Китаю, що має все більше впливу на її економіку. Китай не лише став основним постачальником промислової продукції, але й дедалі більше перетворюється на вирішальну ланку у зовнішньоторговельних відносинах Росії.
Погіршення економічної ситуації Росії, в першу чергу через падіння доходів від експорту енергоносіїв, робить країну ще більш вразливою до зовнішніх факторів, і дає можливість Китаю посилювати свою економічну роль в регіоні.
