Поблизу чеського міста Градець-Кралове археологи зробили одне з найвизначніших відкриттів останніх десятиліть — на шляху будівництва автомагістралі вони натрапили на величезне поселення кельтів віком понад 2200 років. Унікальне місце займає близько 25 гектарів і вже подарувало науці понад 13 000 артефактів, серед яких золоті монети, прикраси, бурштин та глиняні форми для чеканки грошей.
Дослідження проводяться під егідою Музею Східної Богемії, який готує до відкриття виставку з найцікавішими знахідками. За попередніми оцінками, поселення може претендувати на статус одного з найбільших кельтських центрів у Центральній Європі.
Давній мегаполіс без стін
Відкриття стало можливим завдяки будівельним роботам, які передбачали археологічний супровід. Те, що спочатку здавалося окремими фрагментами поселення, швидко перетворилося на масштабну археологічну зону без аналогів у Чехії. Дослідники виявили залишки житлових будівель, ремісничих майстерень і навіть культової споруди.
Примітно, що жодних слідів укріплень не знайдено. Це дає підстави вважати, що перед нами — не фортеця, а потужний торговельний центр. Таке припущення підтверджується й характером знахідок.
Гроші, бурштин і розкіш
Серед виявлених артефактів — сотні золотих і срібних монет, а також глиняні форми для їхнього карбування, що вказує на функціонування місцевого монетного двору. Крім того, розкопки подарували понад тисячу прикрас: від залізних і бронзових фібул до скляних намистин, браслетів і інших предметів вишуканого побуту. Знайдено також металевий посуд, витончену кераміку та вироби з бурштину, імпортованого з Балтії.
Саме бурштин дає підстави припускати, що поселення було частиною Бурштинового шляху — давнього торгового маршруту, який з’єднував Балтійське узбережжя з Середземномор’ям.
Плем’я без імені
Поселення датують періодом латенської культури — приблизно 450–40 роки до н.е. Основна його активність припадає на II століття до н.е., після чого місто з нез’ясованих причин занепало. Немає жодних слідів бойових дій або пожеж, тому дослідники схиляються до версій мирного занепаду через зміну економічних умов або клімату.
Археологи припускають, що тут мешкали кельти з племені Boii — саме від них, імовірно, походить назва регіону Богемія. Проте керівник розкопок Томаш Мангель наголошує: жодних написів чи прямих доказів цієї гіпотези поки не знайдено, тому можливе й проживання інших племен кельтської спільноти.
Наразі артефакти перебувають на вивченні, а Музей Східної Богемії вже готується представити знахідки публіці у спеціальній експозиції.
