Український ринок праці у 2026 році демонструє суперечливі тенденції: поки одні гіганти втрачають кадри тисячами, інші знаходять ресурси для розширення штату. За даними Опендатабот, у першій десятці компаній, що забезпечують країну робочими місцями, відбулися помітні перестановки. Головною подією року став ривок торговельної мережі “Сільпо”, яка зуміла обійти за кількістю персоналу національного оператора зв’язку — Укрпошту.
Лідери та аутсайдери кадрових перегонів
Незмінним очільником рейтингу залишається Укрзалізниця, проте її лідерство має гіркий присмак. Державна монополія продовжує стрімко втрачати фахівців: лише за останній рік кількість працівників скоротилася на 5% (до 169 952 осіб), а з початку великої війни штат збіднів на катастрофічні 27%, що еквівалентно понад 62 тисячам людей.
На другій сходинці впевнено тримається мережа “АТБ”. Попри незначний ріст у поточному році (+565 співробітників), загальна динаміка з 2021 року залишається негативною — мінус 23% персоналу. У компанії наголошують, що зараз активно впроваджують автоматизацію, аби підвищити продуктивність кожного робочого місця.
Трійку замикають Газорозподільні мережі України, які стали абсолютним рекордсменом за річним приростом штату, додавши до своєї команди 1 770 нових співробітників. Одразу за ними розташувався ритейлер “Сільпо” (32 367 осіб), чия команда зросла на 3% за рік, що дозволило посунути Укрпошту на п’яте місце.
Логістичний гігант Укрпошта наразі налічує 31 739 працівників. Хоча за рік цифра стабілізувалася, у порівнянні з довоєнним 2021 роком компанія втратила майже половину свого колективу — 49%. На шостій позиції знаходиться “Нова пошта” (27 572 особи), де роблять ставку на інклюзивність та залучення ветеранів і людей старшого віку.
Сьома та восьма сходинки дісталися Енергоатому (25 740 осіб) та Лісам України (22 252 особи) відповідно. Обидві структури показали суттєве скорочення штату на 6% за рік. Дев’яте місце посіла Укрнафта, яка за рік змогла наростити команду на 4%.
Десятку замикає Укргазвидобування — унікальний представник рейтингу. Це єдина компанія, яка не лише не втратила людей з початку повномасштабного вторгнення, а й спромоглася збільшити штат на 6%. У компанії підкреслюють, що ключовим викликом для них залишається розвиток технічних компетенцій молодих фахівців.
Державна стратегія: офіційна праця та новий кодекс
Паралельно з кадровими змінами в корпоративному секторі, держава готує новий Трудовий кодекс. Голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник у коментарі 24 Каналу зауважив, що головна мета реформи — зробити легальну роботу вигіднішою для громадян, ніж тіньова зайнятість.
На думку експерта, українцям важливо усвідомити прямий зв’язок між сплатою податків та отриманням соціальних гарантій: відпускних, лікарняних та страхового стажу.
Підштовхнути до офіційного працевлаштування має розуміння того, що коли людина сплачує податки, у неї є соціальний захист з боку держави, вона може отримувати лікарняні, розраховувати на виплату відпусткових. Потрібно робити все таким чином, щоб працювати офіційно було вигідно, щоб це було побудовано не просто на якихось слоганах, а на тому, що людина розумітиме, чому її офіційна робота буде більш корисною, ніж нелегальне працевлаштування.
Водночас фахівець наголошує, що Україна має відмовитися від концепції “дешевої робочої сили”. Замість цього економічна візія повинна базуватися на створенні високооплачуваних місць, що автоматично стимулюватиме вихід бізнесу з тіні.
Сучасні виклики та кадрові аномалії
Загальна ситуація на ринку залишається складною: дефіцит кадрів гостро відчувається у будівництві, торгівлі та технічних сферах. Попри це, роботодавці все ще часто ігнорують потенціал кандидатів віком 55+, хоча нестача рук суттєво гальмує розвиток цілих галузей.
Аналіз причин звільнень показує, що на першому місці стоїть низька зарплата (31%), далі йдуть мобілізаційні процеси (24%) та професійне вигорання (16%). Аби втримати людей, бізнес вдається до підвищення окладів та пропонує гнучкі графіки роботи.
