Зіпсовані продукти, недбала гігієна та літня спека створюють ідеальні умови для харчового отруєння. Це поширене захворювання, яке здебільшого минає самостійно, проте іноді може призвести до серйозних ускладнень і потребує медичного втручання.
У теплу пору року ризик отруїтися їжею особливо високий — мікроорганізми розмножуються швидше, а продукти псуються буквально за лічені години.
Причини харчового отруєння
Отруєння виникає через потрапляння до організму хвороботворних бактерій або вірусів з їжею. Це трапляється, якщо продукти:
- не пройшли достатню термічну обробку;
- зберігались при неправильній температурі або занадто довго;
- були приготовані брудними руками або хворою людиною;
- вже втратили термін придатності.
Особливо ризикованими є:
- сире м’ясо та птиця,
- яйця без термообробки,
- молюски та інші морепродукти,
- непастеризоване молоко,
- готові м’ясні нарізки, паштети, м’які сири, сендвічі.
Основні збудники
Серед найпоширеніших мікроорганізмів, що спричиняють харчове отруєння, — бактерії Salmonella, Campylobacter, Listeria, кишкова паличка, а також норовірус.
Чи захворіє людина — залежить від кількості бактерій у продукті, а також стану імунної системи. Найвразливіші до отруєнь:
- діти — через незрілу імунну систему;
- вагітні — через зміни в обміні речовин;
- люди похилого віку;
- пацієнти з імунодефіцитом або тяжкими хронічними хворобами.
Ускладнення отруєння
У більшості випадків хвороба минає без наслідків. Однак іноді отруєння може призвести до:
- зневоднення;
- гострої ниркової недостатності (при деяких штамах кишкової палички);
- хронічного артриту;
- ушкодження нервової системи;
- викидня, передчасних пологів або мертвонародження (при інфікуванні Listeria під час вагітності).
Як проявляється харчове отруєння
Симптоми можуть виникати вже за кілька годин після вживання зараженої їжі або через кілька діб. Зазвичай отруєння супроводжується такими ознаками:
- нудота, повторне блювання;
- болі в животі, спазми;
- водяниста або з домішками крові діарея;
- підвищення температури (до 38 °С і вище);
- загальна слабкість, озноб.
Тривалість захворювання — від кількох годин до кількох днів, рідше — довше.
Діагностика та лікування
Лікар ставить діагноз, спираючись на симптоми, а також опитування щодо раціону за останні дні. У груп ризику іноді призначають аналізи калу або крові для уточнення збудника.
У більшості випадків лікування включає:
- вживання великої кількості рідини або спеціальних розчинів для регідратації;
- використання парацетамолу для зниження температури та полегшення болю;
- грудне вигодовування для немовлят — частіше та в меншій кількості;
- відновлення харчування після появи апетиту — легка їжа невеликими порціями.
У тяжких випадках може знадобитися госпіталізація та крапельне введення рідин. Антибіотики призначають лише при доведеному бактеріальному збуднику.
Коли слід звернутися до лікаря
Медична допомога обов’язкова, якщо спостерігається:
- нестримне або часте блювання;
- наявність крові у калі або блювоті;
- діарея, що триває понад 72 години;
- сильні болі в животі;
- висока температура (понад 38 °С);
- ознаки зневоднення — сухість у роті, головокружіння, втрата сил;
- погіршення зору, слабкість м’язів, оніміння кінцівок.
Особливо уважними до сигналів організму мають бути вагітні, діти, літні люди та особи з хронічними хворобами.
Увага: Цей матеріал має довідковий характер і не є підставою для самодіагностики або самолікування. При погіршенні самопочуття зверніться до лікаря.
