
Вступна кампанія до аспірантури цього року продемонструвала нові тенденції. Попри війну та депопуляцію студентського середовища, абітурієнти подали майже 13 тисяч заяв, а частина університетів виявилася значно більш затребуваною, ніж інші.
Уперше подання заяв відбувалося виключно онлайн, що суттєво змінило динаміку процесу. Водночас вступ здійснювався лише в межах державного замовлення, що також вплинуло на конкуренцію між закладами.
Хто став лідером за кількістю заяв
За даними Інфоресурсу, вступники подали 12 833 заяви, а до аспірантури зарахували 5 942 особи. Попри загальний спад студентського потоку, кілька вишів зберегли високу популярність серед майбутніх науковців.
- Національний технічний університет України “КПІ імені Ігоря Сікорського” – 810 заяв;
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 802;
- Національний університет “Львівська політехніка” – 686;
- Львівський національний університет імені Івана Франка – 393;
- Харківський національний університет імені Каразіна – 352;
- НТУ “Харківський політехнічний інститут” – 330;
- Національний університет біоресурсів і природокористування України – 315;
- ДУ “Київський авіаційний інститут” – 226;
- Харківський національний університет радіоелектроніки – 212;
- Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара – 208.
Саме ці університети стали центрами найбільшої наукової активності серед вступників 2025 року.
Що вплинуло на перебіг вступної кампанії
У МОН нагадують – цього року правила вступу були частково оновлені. Війна та значний від’їзд українців за кордон змінили структуру попиту на аспірантуру, а державне замовлення залишилося єдиним шляхом для продовження наукової освіти.
Міністерство також наголосило на важливому аспекті: сучасна вступна кампанія стала значно менш привабливою для тих, хто прагне уникнути мобілізації.
У МОН зазначили, що умови вступу були сформовані так, аби зробити систему «недружньою до ухилянтів».
За словами фахівців, кількість вступників, які прагнуть здобути науковий ступінь лише заради відстрочки, впала до мінімуму.
У підсумку аспірантура 2025 року виявилася значно більш сфокусованою на тих, хто справді планує наукову кар’єру. Зміни у правилах, перехід в онлайн і державні обмеження сформували новий формат конкуренції, який може вплинути на розвиток української науки у найближчі роки.

