Міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS продовжує наближатися до Землі й щораз підкидає нові приводи для дискусій. Хоча більшість астрономів вважають його кометою, низка аномальних ознак знову оживила гіпотези про штучне походження.
Поки космічний мандрівник не залишив Сонячну систему, науковці намагаються використати рідкісну можливість максимально детально його дослідити.
Що знову не так із 3I/ATLAS
Уже 19 грудня 2025 року відстань між 3I/ATLAS і Землею становитиме приблизно подвійну дистанцію від нашої планети до Сонця. Для астрономічних спостережень це не критично, натомість дозволяє уважно вивчати об’єкт за допомогою телескопів і супутників.
Астроном Гарвардського університету Аві Льоб, який активно спостерігає за 3I/ATLAS, звертає увагу на сукупність дивних характеристик. Зокрема, траєкторія об’єкта майже ідеально збігається з площиною орбіт планет Сонячної системи, що виглядає малоймовірним випадковим збігом.
Серед інших особливостей він відзначає великий розмір тіла, близькі прольоти поблизу кількох планет, несподівано високу концентрацію льоду та вуглекислого газу, а також струмінь матерії, спрямований у бік Сонця.
На думку Льоба та прихильників альтернативних версій, така поведінка може свідчити не про природну комету, а про космічний зонд, який маскується під неї. Згідно з цією гіпотезою, об’єкт імітує кометну активність, викидаючи речовини, характерні для випаровування поблизу зорі, але почав робити це надто рано – на відстані, де Сонце ще не здатне руйнувати ядро комети.
Антихвіст, спрямований до Сонця
Нову порцію аргументів додало дослідження, підготовлене для журналу Astronomy & Astrophysics і наразі оприлюднене у форматі препринта. Іспанські астрономи за допомогою телескопа на Тенеріфе зафіксували у 3I/ATLAS так званий антихвіст – струмінь, спрямований не від Сонця, а до нього.
Цей струмінь виявився зміщеним менш ніж на вісім градусів від полюсів, пов’язаних з віссю обертання ядра. Така геометрія вказує на те, що об’єкт має стабільний денний і нічний бік, які міняються місцями під час проходження перигелію.
3I/ATLAS досяг найближчої точки до Сонця 29 жовтня, наблизившись до зорі на 203 мільйони кілометрів.
Чому це здається малоймовірним
Аві Льоб підрахував, що ймовірність такого точного вирівнювання осі обертання з напрямком на Сонце становить лише 0,5 відсотка. За його словами, при іншій орієнтації вісь антихвостового струменя мала б значно більші коливання, ніж зафіксовані вісім градусів.
“Якби вісь обертання була орієнтована інакше, антихвостовий струмінь, спрямований до Сонця, мав би набагато більший кут коливання, ніж спостережуване значення у вісім градусів”, – зазначає вчений.
“За більшого кута розбіжн
