Свіжа вулканічна лава десятиліттями вважалася майже стерильним середовищем, непридатним для життя.
Однак нове дослідження показало: мікроорганізми здатні з’являтися на ній майже відразу після охолодження.
Вчені кажуть, що це відкриття змінює уявлення про первинну сукцесію та про те, з якою швидкістю життя може закріплюватися у вкрай екстремальних умовах.
Як мікроскопічне життя підкорює розпечене каміння?
Вулканічні виверження створюють середовище, яке здається несумісним із будь-якими формами життя.
Лава виходить на поверхню за температури понад 1093 градуси Цельсія, знищуючи все навколо і залишаючи після себе повністю стерильну породу.
Саме такий ефект і зацікавив дослідників з Університету Аризони, які вирушили до Ісландії для спостережень за вулканом Фаградальсф’ядль.
Цей регіон став рідкісною можливістю простежити первинну сукцесію – процес переходу від повністю безжиттєвого середовища до заселеного.
У період з 2021 по 2023 рік вулкан вивергався тричі, що дозволило науковцям кілька разів поспіль зафіксувати одні й ті самі процеси.
Дослідники відбирали зразки лави одразу після її охолодження, а також аналізували дощову воду, аерозолі та каміння з прилеглих територій.
Свіжа вулканічна порода не містить ані води, ані органічних поживних речовин, тож навіть якщо мікроби опиняються поруч, їм практично нічим харчуватися.
Що саме виявили науковці?
Аналіз ДНК показав, що мікроорганізми починають заселяти лавові потоки протягом лічених годин і днів після затвердіння породи.
Це стало несподіванкою навіть для самих дослідників, адже йдеться про середовище з надзвичайно низькою біомасою.
Науковці зафіксували першу хвилю надстійких бактерій, які потрапляють на лаву переважно разом із дощовою водою.
З часом, коли умови стають менш екстремальними, до них приєднуються інші мікроорганізми з навколишніх територій.
Хоча взимку спостерігалося певне зниження активності, загалом мікробні спільноти залишалися стабільними.
Отримані результати мають важливе значення не лише для земної екології.
Вони також розширюють уявлення про можливість існування життя на інших планетах, зокрема на Марсі, де вулканічна активність у минулому могла створювати тимчасово придатні для життя умови.
