В українській мові часто виникає плутанина між займенниками “їх” і “їхній”. Розібратися у правильному вживанні допомагають знання про їхні граматичні функції та значення.
“Їхній” – це присвійний займенник, який вказує на належність і відповідає на питання чий? чия? чиє? чиї?. Він змінюється за родами, числами та відмінками: їхній, їхня, їхнє, їхні, їхніх. Наприклад:
- Це їхній намет.
- Я прочитала їхню краєзнавчу роботу.
- Ми зустріли їхніх друзів.
- Вони втратили їхнє спорядження.
Натомість “їх” – це форма родового і знахідного відмінка від займенника “вони”, що вказує на осіб або предмети, на які спрямована дія, а не на належність. Приклади:
- Я бачив їх на змаганнях.
- Ми чекали їх біля школи.
- Не вистачає їх у команді.
- Ці пакунки ми привезли на пошту, і там їх батько розвантажив.
Деякі користувачі помилково вважають, що “їхній” – калька з російського “ихний”. Втім, в українській мові цей присвійний займенник цілком літературний і не має стилістичних обмежень.
Для перевірки правильності вибору займенника можна поставити запитання: чи може об’єкт належати комусь? Якщо так – використовуйте “їхній”. Якщо ж мова про осіб або предмети, на які спрямована дія – “їх”.
Правильне вживання цих форм допомагає уникнути мовних помилок та кальок із російської, зберігаючи красу та точність української мови.
