Навіть якщо ви не голодні, спостереження за тим, як хтось їсть із задоволенням, може викликати бажання з’їсти щось смачне — особливо солодке. Це довели японські вчені під час експерименту на мишах, результати якого представили на конференції ENDO 2025 у Сан-Франциско.
Що саме з’ясували дослідники
Професор Юн Сюй, один з авторів дослідження, зазначив:
“Навіть пасивне спостереження за тим, як хтось їсть, активує систему винагороди в мозку та спонукає до споживання їжі, навіть якщо фізіологічного голоду немає.”
Це може частково пояснити, чому перегляд фуд-блогів, відеорецептів чи кулінарних шоу часто супроводжується раптовим бажанням з’їсти щось смачненьке, попри відсутність апетиту.
Як проходив експеримент
До дослідження залучили 14 мишей, які були розділені на дві рівні групи. Одна група мала вільний доступ до їжі, інша залишалась без їжі. Після цього тварин помістили у прозорі клітки парами, щоб вони могли бачити одне одного, але не взаємодіяли фізично.
Упродовж 4 годин вчені спостерігали, як поводяться ситі миші, коли бачать, як їхні голодні сусіди споживають їжу. Їм запропонували на вибір три типи корму:
- звичайний лабораторний раціон;
- продукти з високим вмістом жиру;
- солодкі ласощі.
На що звернули увагу
Виявилось, що ситі миші не стали більше їсти звичайного чи жирного корму. Натомість саме солодощі вони почали вживати майже вдвічі активніше, ніж у звичайних умовах. Цей ефект не зникав навіть після ін’єкції фізіологічного розчину.
Проте коли піддослідним вводили препарати, що блокують дофамінові рецептори, тяга до солодкого помітно зменшувалась. Це дало дослідникам змогу зробити висновок про вирішальну роль дофаміну в спонтанному переїданні.
Як дофамін впливає на харчову поведінку
Дофамінова система мозку відповідає за відчуття задоволення та формування звичок. Вона активується щоразу, коли людина бачить смачну їжу або привабливий кулінарний контент. І цей механізм не потребує реального голоду — достатньо лише візуального подразника.
У сучасному світі, де користувачі щодня переглядають десятки відео з рецептами чи сценами із прийому їжі, такий візуальний вплив може сприяти формуванню звички до частих перекусів без фізіологічної потреби.
Особливо вразливими до подібних тригерів є діти, в яких ще не сформовані стійкі механізми саморегуляції. Тому фахівці радять критично ставитись до надмірного перегляду кулінарного контенту, особливо перед сном або після їжі.
Матеріал має виключно інформаційний характер і не є медичною порадою. У разі порушень харчової поведінки зверніться до лікаря.
