
Навіть у 2025 році навколо ВІЛ-інфекції продовжують існувати десятки помилкових уявлень. Багато хто досі вважає, що заразитися можна навіть через дотик або поцілунок. У Центрі громадського здоров’я України пояснили, як насправді передається вірус, чому антиретровірусна терапія рятує життя і чому люди з ВІЛ можуть створювати родини та народжувати здорових дітей.
Реальні шляхи зараження
Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) передається лише через певні біологічні рідини, які містять достатню кількість вірусу. До них належать:
- кров,
- сперма,
- вагінальні виділення,
- грудне молоко,
- інші рідини з домішками крові.
Найвищий ризик зараження пов’язаний зі спільним використанням нестерильних шприців або приладів, через які може потрапити кров інфікованої людини. Секс без захисту, особливо анальний, також є однією з основних причин інфікування. Передача можлива і під час пологів або грудного вигодовування від матері до дитини.
Що не є шляхами передачі ВІЛ
Всупереч поширеним міфам, інфікування неможливе через:
- слину, сльози або піт,
- поцілунки, обійми, рукостискання,
- використання одного посуду,
- відвідування туалетів чи купання у басейні,
- укус комах,
- повітря або контакт із водою.
Вірус надзвичайно нестійкий поза тілом, тому щоденний побутовий контакт не становить жодної загрози. Навіть у випадку порізу під час манікюру ризик мінімальний, якщо інструменти були належно стерилізовані або одноразові.
Чи можна жити з ВІЛ повноцінно?
На сьогодні ВІЛ не виліковується повністю, але ефективно контролюється за допомогою антиретровірусної терапії (АРТ). При регулярному прийомі ліків рівень вірусу в крові знижується до невизначуваного, що означає:
- відсутність шкоди для імунної системи,
- неможливість передачі вірусу іншим,
- повноцінне життя без обмежень.
Люди, які живуть з ВІЛ і приймають АРТ, можуть будувати стосунки, народжувати здорових дітей і мати тривале життя без ускладнень.
Як перевірити свій ВІЛ-статус
Фахівці рекомендують проходити тестування хоча б раз на рік, особливо після ризикованих ситуацій. В Україні такі тести, а також лікування, доконтактна й постконтактна профілактика — повністю безкоштовні для всіх охочих.
Увага! Ця публікація має виключно інформаційний характер. У разі підозри на захворювання або для консультації з приводу лікування необхідно звернутися до лікаря.

