Українські безпілотники стали ключовим чинником, що перешкоджає Москві повноцінно капіталізувати зростання світових цін на енергоносії. Попри те, що вартість нафти Brent перетнула позначку в 100 доларів за барель, регулярні атаки на інфраструктуру виявили критичну вразливість російської системи ППО. У Кремлі вже фактично визнали нездатність повністю захистити стратегічні експортні об’єкти від повітряних загроз.
Наслідки ударів для російського нафтового експорту
Згідно з даними FT, лише серія з п’яти атак на ключові порти Балтійського моря — Приморськ та Усть-Лугу — завдала енергетичним компаніям агресора збитків на суму близько 970 мільйонів доларів лише за тиждень. Ці два хаби забезпечують понад 40% морських поставок російської нафти. Зокрема, удари по Приморську призвели до знищення сировини на 200 мільйонів доларів.
Ситуацію ускладнює тривалість ремонтних робіт. Як зазначає аналітик Seala AI Володимир Нікітін, хоча завантаження терміналів може частково відновитися за лічені дні, повноцінна реставрація резервуарів та ліній переробки, як у випадку з компанією «Новатек», триватиме місяцями. Окрім портів, під ударом опинилися внутрішні заводи: на НПЗ «Лукойл» у Нижньогородській області зафіксовано пошкодження через падіння уламків.
Окремим успіхом стала атака на Ново-Уфимський НПЗ. За інформацією Reuters, там було виведено з ладу установку первинної переробки CDU-5. Це позбавило підприємство майже 28% його загальної потужності з виробництва дизелю, бензину та мазуту.
Світові ринки вже відреагували на ці події, особливо в сегменті нафтопродуктів. Усть-Луга забезпечує близько 8% глобального постачання нафти для виробництва пластмас (нафтапротону), і після атак його експорт обвалився на 70%. Це призвело до двократного зростання цін на цей ресурс у країнах Азії.
Реакція російської сторони та нова стратегія захисту
У Москві з тривогою констатують, що дронова індустрія Києва демонструє перевагу, попри постійні спроби РФ знищити українські виробничі потужності. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи інтенсифікацію ударів, прямо заявив, що забезпечити стовідсоткову безпеку енергооб’єктів наразі неможливо.
Через неспроможність держави гарантувати захист, російські компанії змушені самостійно інвестувати в безпеку. Наприклад, «Роснєфть» розбудовує власні системи РЕБ для перехоплення безпілотників. Окрім нафтового сектору, Україна почала атакувати підприємства з виробництва добрив, оскільки їхня хімічна продукція має безпосереднє застосування на фронті.
Попри нинішні втрати, Кремль сподівається на зміну кон’юнктури через загострення на Близькому Сході. Блокада Ормузької протоки внаслідок війни в Ірані та послаблення американських санкцій підвищили попит на російську нафту в Азії. До списку активних покупців уже додалася Південна Корея, яка почала імпортувати лігроїн.
