Успішний політ екіпажу до Міжнародної космічної станції контрастував із тим, що відбувалося на землі. На Байконурі під час старту “Союза” сталася аварія, яка може надовго паралізувати російські можливості запускати пілотовані та вантажні кораблі.
Зруйнований стартовий майданчик №31 – ключовий для російської участі у програмі МКС. І тепер саме він опинився в центрі кризи, яку Роскосмос спершу намагався применшити.
Як стався інцидент
Початкові повідомлення вказували лише на те, що одна з платформ впала у газовідвідний канал. Згодом стало зрозуміло – причиною стала звичайна службова недбалість. За інформацією видання ArsTechnica, конструкцію вагою близько 20 000 кілограмів перед стартом просто не закріпили належним чином.
Потужний струмінь двигунів зірвав платформу й скинув униз. Стартовий майданчик отримав значні пошкодження, і тепер саме від нього залежить подальша робота всієї російської пілотованої програми. Це єдина діюча точка, що може приймати ракети “Союз” з кораблями “Прогрес” та пілотованими капсулами.
Майданчик №1, відомий як “Гагарінський старт”, переведений у музейний статус. Інші російські пускові точки не готові до складних обслуговувань, які потребує МКС.
У короткій заяві Роскосмос запевняв, що подібні ушкодження є “звичною практикою” і запчастини для ремонту вже доступні. Але деталі інциденту свідчать про інше – відновлення вимагатиме серйозних ресурсів.
Наслідки для МКС
Експерти наголошують – російська космічна галузь вже кілька років працює у режимі економії. Через скорочення фінансування кількість пілотованих запусків зменшили з чотирьох до трьох разів на два роки. І тепер такий удар по інфраструктурі може стати критичним.
Керівник компанії Voyager Джефф Манбер охарактеризував ситуацію як своєрідний випробувальний момент:
“Це тест на стійкість, який покаже, наскільки важливою МКС залишається для російського керівництва”.
Якщо відбудеться затримка ремонтів, під загрозою опиняться найближчі запуски “Прогресів”. Ці кораблі виконують не тільки логістичні функції – вони допомагають утримувати станцію на правильній орбіті й зменшують навантаження на американські гіроскопи.
Dragon від SpaceX та Cygnus від Northrop Grumman можуть частково компенсувати дефіцит, але повністю замінити російські вантажівки нині складно.
Посилення ролі SpaceX
У цій ситуації навантаження на SpaceX неминуче зростає. Поки Starliner від Boeing потребує ще одного безпілотного тесту, Falcon 9 залишається єдиним носієм, здатним регулярно забезпечувати американські вантажні й пілотовані місії.
До липня 2027 року заплановано два запуски “Прогресів” та одну пілотовану місію. І доля всіх трьох тепер залежить від того, як швидко російські інженери зможуть відновити майданчик №31.
Аварія на Байконурі перетворилася з технічної помилки на стратегічний виклик – і для Росії, і для міжнародної співпраці на орбіті.
